Ukrajinští uprchlíci v Česku: nepostradatelná pracovní síla, kterou musí chránit odbory
Ukrajinští uprchlíci v Česku: nepostradatelná pracovní síla, kterou musí chránit odbory
Od začátku války na Ukrajině dorazily do České republiky statisíce lidí, kteří našli bezpečí a možnost nového začátku. Jejich zapojení do českého trhu práce dnes není jen přínosem – stalo se nezbytností. Přestože se jejich odvody do státní pokladny už nyní pohybují ve vyšších částkách, než kolik stát vynaložil na humanitární pomoc, část z nich čelí složitým podmínkám a riziku vykořisťování.
Podle odhadů Ministerstva vnitra ČR bylo od roku 2022 uděleno přibližně 660 000 dočasných ochran. Z toho se zhruba 40 % lidí přesunulo do jiných zemí, zatímco téměř 400 000 osob s ochranou stále žije v Česku. Největší koncentrace uprchlíků je v Praze a velkých městech.
Ekonomický přínos je nesporný
Ministerstvo práce a sociálních věcí uvádí, že jen za poslední tři roky přispěli ukrajinští uprchlíci do státního rozpočtu nejméně 54 miliard korun – a to díky daním z příjmů, odvodům i spotřební dani. Analytici upozorňují, že více než polovina dospělých osob z Ukrajiny si v Česku našla práci, což je výrazně vyšší podíl než například v Německu, kde pracuje jen čtvrtina uprchlíků.
Většina zaměstnání, která Ukrajinci obsazují, jsou pozice, o něž Češi dlouhodobě nejeví zájem – práce ve stavebnictví, průmyslu, službách, ale také v nemocnicích a sociálních zařízeních. Podle zaměstnavatelů se bez jejich přítomnosti některé sektory zkrátka neobejdou.
Nejen práce, ale i ochrana práv
Přestože jejich přínos ekonomice je nezpochybnitelný, mnozí z nich čelí nízkým mzdám, složité byrokracii, jazykovým bariérám a někdy i nedůstojnému zacházení. Zvlášť zranitelní jsou ti, kteří se na českém trhu práce pohybují prostřednictvím zprostředkovatelských agentur.
Zde vstupuje do hry Odborová organizace Pracovníků východní Evropy (OOPVE) – instituce, která může tuto klíčovou pracovní sílu zastřešit a bránit její práva. OOPVE poskytuje právní poradenství, pomáhá řešit pracovní spory, vyjednává se zaměstnavateli o lepších mzdách a pracovních podmínkách a organizuje jazykové či odborné kurzy.
„Izolovaný zaměstnanec je snadným cílem pro neférové praktiky. V odborech se jednotlivé hlasy spojují v sílu, kterou už nelze přehlížet,“ uvádí představitelé OOPVE.
Integrace začíná u jazyka
Analytici souhlasí, že práce je jedním z nejúčinnějších způsobů integrace. Ovšem bez zvládnutí češtiny je těžké postoupit na kvalifikovanější pozice nebo se bránit v situacích, kdy zaměstnavatel porušuje zákon. Průzkumy ukazují, že jen necelá třetina české veřejnosti považuje jazykovou integraci Ukrajinců za dostatečnou.
OOPVE proto prosazuje, aby stát i zaměstnavatelé více investovali do dostupných a kvalitních jazykových kurzů – a aby jejich účast byla umožněna i lidem pracujícím na směny.
Solidarita chrání všechny
Zkušenosti z posledních let ukazují, že pokud se v jedné části trhu práce toleruje vykořisťování, postupně to snižuje standardy i pro ostatní zaměstnance. Posílení odborové organizovanosti mezi ukrajinskými pracovníky proto není jen otázkou pomoci uprchlíkům – je to opatření, které chrání férové podmínky pro všechny, kdo v Česku pracují.
(ROK)
Українські біженці в Чехії: незамінна робоча сила, яку повинні захищати профспілки
Від початку війни в Україні до Чеської Республіки прибули сотні тисяч людей, які знайшли тут безпеку та можливість нового початку. Їхня участь у чеському ринку праці сьогодні є не лише внеском – вона стала необхідністю. Попри те, що їхні відрахування до державної скарбниці вже зараз перевищують обсяг коштів, витрачених державою на гуманітарну допомогу, частина з них стикається зі складними умовами та ризиком експлуатації.
За оцінками Міністерства внутрішніх справ Чехії, з 2022 року було надано близько 660 000 тимчасових захистів. Приблизно 40 % людей переїхали до інших країн, тоді як майже 400 000 осіб із цим статусом і досі живуть у Чехії. Найбільша концентрація біженців спостерігається в Празі та великих містах.
Економічний внесок – беззаперечний
Міністерство праці та соціальних справ повідомляє, що лише за останні три роки українські біженці внесли до державного бюджету щонайменше 54 млрд крон – завдяки податку на доходи, соціальним та іншим обов’язковим відрахуванням, а також акцизам. Аналітики наголошують, що понад половина дорослих українців у Чехії знайшли роботу, що значно вищий показник, ніж, наприклад, у Німеччині, де працює лише чверть біженців.
Більшість робочих місць, які займають українці, – це позиції, на які чехи вже давно не претендують: робота в будівництві, промисловості, сфері послуг, а також у лікарнях та соціальних закладах. За словами роботодавців, без їхньої присутності деякі галузі просто не змогли б функціонувати.
Не лише робота, але й захист прав
Попри безсумнівний внесок в економіку, багато хто з українців стикається з низькими зарплатами, складною бюрократією, мовним бар’єром і часом навіть із принизливим ставленням. Особливо вразливі ті, хто працює через посередницькі агентства.
Тут у гру вступає Профспілкова організація працівників Східної Європи (OOPVE) – інституція, яка може об’єднати цю ключову робочу силу та захистити її права. OOPVE надає юридичні консультації, допомагає вирішувати трудові спори, веде переговори з роботодавцями про кращі зарплати та умови праці, а також організовує мовні й професійні курси.
«Ізольований працівник – це легка здобич для нечесних практик. У профспілках окремі голоси зливаються в силу, яку вже неможливо ігнорувати», – зазначають представники OOPVE.
Інтеграція починається з мови
Експерти погоджуються, що робота є одним із найефективніших способів інтеграції. Однак без знання чеської мови складно перейти на більш кваліфіковані посади або відстояти свої права у випадках, коли роботодавець порушує закон. Дослідження показують, що лише менше третини чеського суспільства вважає мовну інтеграцію українців достатньою.
Тому OOPVE виступає за те, щоб держава та роботодавці більше інвестували в доступні та якісні мовні курси – і щоб відвідувати їх могли навіть ті, хто працює позмінно.
Солідарність захищає всіх
Досвід останніх років свідчить, що якщо в одній частині ринку праці толерують експлуатацію, з часом це знижує стандарти й для інших працівників. Посилення профспілкової організованості серед українських працівників – це не лише питання допомоги біженцям, а й крок до захисту справедливих умов для всіх, хто працює в Чехії.